Стихи на других языках

Це, певно, очі сяють щастям,
Коли до мене йде Весна.
Вона – це ти, вона завчасна,
Та в ній – свобода голосна́.

Вона звучить пташиним співом,
Вона так схожа на любов..
І в мене є жаданий вибір:
Її обрати серцю знов!

Я обираю – кров палає,
А потім знову ллється день..
І сонце світлом починає
Радіти небу. Ве́сна йде!

Все починається спочатку:
Кохання, ніжність та дива...
Це, точно, очі щастям сяють,
А з ними – серце й голова.

You see the scars inside my body
Inside my chest and through the dirt
I want to change but I’m not ready
It’s not too easy and it hurts

I want to rule my life but people
Who are become my sweatiest dream
Can’t come to terms with all my evils
Can’t see inside them holiest beam

They say whatever doesn’t kill you
Will make you stronger over time
But I make sure what doesn’t kill you
It’s gonna leave you with the scar

I know that only I the reason
The reason why I’m loosing all
But how can I escape this prison
There are around me only walls

This silence try to thrall forever
The latest light I try to keep
But darkness thickens more than ever
My mind’s alive but started bleed

The cause of this will be occasion
The final time I’ll try to stand
You won’t then see any evasions
And I won’t need your fucking hand

They say whatever doesn’t kill you
Will make you stronger over time
But I make sure what doesn’t kill you
It’s gonna leave you with the scar

Broke up with my old dull life.
Now I’m in a dawn and wonder why
I haven’t done it before now
So the way must be rushed somehow

My consciousness filled with irony
To my own foolish destiny
To a past journey far from the clarity
To my own meaningless parity

From now on the dream can count on me
Cause the road is heading in the direction where it meant to be
And I don’t care what is size the fee
The major thing is that I’ve got the key

Burn all your hopes. End is so close.
Promise is broken. It’s not your last dose.
I’m in black clothes put second rose.
Your suicide is the way to expose.

Life is a wolf and it eats what you love
Hunting for all through your murdered soul.
Helpless your home. Not closing door.
No-one can find what you lost in this hole.

Your body’s cold. Useless is dope.
All that you see it’s your corpse on a rope
Broken’s your bout Broken’s your heart.
Whiskey and cigarettes murder your throat.

Blood on the floor. Blood on the wall.
Blood of forsaken and destroyed soul.
There is no cure. Love is a sore.
Time will not heal you. You can’t live no more.

Burn all your hopes. End is so close.
Promise is broken. It’s not your last dose.
I’m in black clothes put second rose.
Your suicide is the way to expose.

You thought that I'm right
You saw my own death
You thought that I've tried
But it's my last breath

You said your last word
You saw your last dream
And all that you want
It's time when I'll scream

But I'm better now
And I'll whisper you
That you have the crown
But I have the truth

Я йду може назовсім
Так буде краще вам всім.
Не буде драм і печалі
Як боляче, якби ви знали!
Закрию серце на замок,
Щоб увійти туди ніхто не зміг.

Dancing in the rain
I am running, running
On a new day.
Black and white walls.
But so sad without you,
Scary without you.
You know
I Love You!

State of mind
It's when you're at work.
And ready to roll mountains..
State of mind
When you sing this song
And spit on sadness...

Limba noastra o comoare
In adincuri infundata
Un sirag de Piatra rara
Pe mosie reversata

Limba noastra
Foc ce arde
Zbuciumul din codrii vesnici

Как же я люблю животных,
Что в словах не передать!
Ведь они,как всем известно,
Нас не смогут и предать.

Обижают их злодеи,
Не дают спокойно жить..
А они со вздохом веры
Так хотят с людьми дружить.

An explosion of happiness
flows within me and around me,
with whirlpools of fire
you touch me.
Everything is alight,
and lightness in my heart
shows me I'm on the right way.
An explosion of happiness
is a mystic process
in which we get to know each other.
Sparks of fire
in every point of your kiss
are a bliss,
and the Shakti within me
is full of joy.
The giving and the receiving
of passion
are granted from above.
You are someone
I've been searching
for around.

Весні дорогу я відкрию,
Відкрию сонячні врата,
Вона співає і радіє,
Мов мрія,здалеку прийшла,
Вітаю щиро,і дарую
Ласкаву посмішку свою,
Я зацікавлено питаю:
"В якому ти була краю?"
Весна мені відповідає:
"З-за обрію до вас прийшла,
Як добре,що усі вітають,
Немов я панна молода!
Я бачила ліси і гори,
Південні сонячні краї,
І сонце сяяло нагорі,
Як очі радісні твої.
В морях купалася південних,
Під пальмою в далеких снах
Я рідну бачила Вкраїну
І рідну землю в квіточках.
Мені всміхалася природа,
В тропічних молодих лісах
Поновлювала свою вроду
В кришталевих гірських струмках.
І кожний день мій був, як свято,
Зима у радощах пройшла,
Але прийшла пора вертатись
Туди,де народилась я.
І я на північ поверталась,
Мене вітали гарно всі,
І тільки-но заря займалась,
В гаях розтанули сніги.
І я тепер на Батьківщині,
Тепер радіють всі мені,
Бо з давних ще часів понині
Найкращі ліки-дні весни.
Ось березень-мене не бачать
В великіх молодих містах,
Але мені всі скоро вдячать,
Хто був в моіх лісах,гаях.
Вже потихеньку розквітають
Підсніжники і крокуси,
Не буде нам стара зима
Показувати фокуси!
Віднині знаю тільки я
Природи таємниці,
Тому що я - сама вісна,
А інше все дрібниці.
Підсніжник,крокус,гіацинт,
-Мої найкращі друзі,
І саме завдяки мені
Іх знають всі в окрузі.
Розквітнуть скоро ліс і гай
Барвистими квітками
Ти їх,будь ласка,не зривай,
Вони такі яскраві...
Настануть скоро дні ясні
І перший дощ обмиє
Всю землю, завдяки мені
Природа зеленіє"
На обрії гайок сосновий,
Розтане скоро білий сніг,
А ця відлига особлива,
Бо краща серед всіх відлиг.

Коли чиїсь тонкі пальці перемикають

клавіш режими,

ти розумієш: долі не бувають чужими.

Коли з гір до річок несе вітер

нові ідеї,

замість яблук Афіна знаходить гачок...

Чи спокійно без неї?

Ні, до Венеції не так прямувати.

Там до тіней палаццо додати б ватри.

Подвоєні приголосні чи стандарти?

І магдаленас у Магдебурзі -

вже не мистецтво,

а побічний ефект

кольорових скерцо,

чи то гра

небесного хірурга - Дурги

на віні,

що сповіщає про перетин

сюжетних ліній.

Крізь які скельця дивитись на Еверест?

Чи ввійдуть ефемерні Геспериди у цей контекст?

Тож невідомо, чи досяжний цей ідеал,

та педантично,

всі помилки викорінюючи з осель,

до `Марсельєзи` злітає замішаний на

павутинні й тиші

найдивніший у світі коктейль.

Книги - морська глибина,

В них - чиста синь аж до дна,

Хто, хочі і труду є досить,

Тіні колег з них виносить?

Книги - не просто папір.

Революційний в них вир,

Та чи стояли ми разом

В черзі за злотим і газом?

Книги - їдкі, непрості,

Війни за них у житті -

найцікавіша ознака

хвилі спотворення фактів.

В книзі є автора тінь.

Автор живе з сновидінь,

Бо у цій темряві видно

І благородних, і злиднів.

Книги - потік одкровень,

дивне люстерко життя,

серед "програмних" імен

ще один Істини стяг.

Але якщо серед них

є й руйнівні імена,

знайте, що пульс молодих

не припиняє стіна.

Стане знаряддям юрби

вмить закодований знак,

що нам робити тоді?

Втеча - єдиний антракт.

Ти розважався з якимись там феями.
Я залишалась зі своїми ідеями.
Кожен з нас – мало не найкращий у цій нації.
Наші почуття – це капітал.
Настав час люстрації.
Згадай мій голос, посмішку,
Зніми з мене вбрання подумки.
Я не вірю знайденим мною артефактам.
Якби вони були фактом!
Якби у контексті цих текстів,
Витоком річки твого натхнення була я!
Невже все це – ілюзія?
Але така гарна, така точна алюзія…
Ще не пізно.
Можу бути твоя.
Хочу бути твоя.
Не бійся помилитись.
Мовчки цілуй навмання.
Займеться все місто від фантазії твісту!
Не шукай у цій грі змісту.
Стань арфістом для моєї душі,
Диригентом для тіла…
Тепер мені все зрозуміло
(чого я насправді хотіла).
Пошепки, в тиші, в темряві,
Ці дотики мають бути взаємними.
Ці дотики точно стануть взаємними…
Ця музика тиші стане вічною.
Не думай, не говори,
Сьогодні наш день без відчаю.
Нас трусить обох лихоманка відвертості,
Я тихо п’янію від уст твоїх терпкості.

Голоси,

що у тиші завмирають

під сріблом снігу.


Голоси, що їх чути крізь лаву та навалу.


Голоси, що розставляють знаки оклику.


Голоси, такі сильні,

але і їх смутком скувало.


Голоси людей — відчайдушних, відкритих -

забутих,


У снах запроторених до небосхилу,

голоси, пронизані золотим сонячним сяйвом,


розніжені голоси

нечітких літер курсивом.


З усією логікою

відчайдушної сміливості,


з усіма проханнями


повернутися до тиші,


я пам`ятаю голоси


нескінченної мінливості.


Ці голоси на нашому просторі


найбучніші.

До твоїх висот мені не піднятись,
І глибин моїх тобі не збагнути,
Мовчки ми могли колись обійнятись,
Втрачений наш рай хочу я повернути.
Голос твій, наче море, мене поглинає,
Дотик твій, ніби cонце, пронизливо-ніжний,
На устах твій цілунок, як зірка, палає,
Ти на світі один такий дивовижний.
У безкраїх лісах острів наш заховався,
Територія мрій, і сліз, і кохання,
І минулого сон на очах забувався,
У тобі я знайшла своє ясне світання.
Нас єднають дороги, слова, вир мелодій,
Мою душу читаєш ти, наче книгу,
Весняних ще багато у світі рапсодій,
Та мені не забути найкращу відлигу.

I
Let’s go back to that strange isolation,
We’re in love and there’s no hesitation,
Let’s forget about tension and movement,
All I wish for is further improvement.

Chorus
I woke up from a dream
And there’s nothing to prove it was real,
Understand what I mean,
For a moment just feel what I feel
We’re tied up, we’re as one
In this battle for freedom and faith,
And the surface of Sun
Is much colder than your tight embrace

II
In a minute the world can look brighter,
It’s your presence which makes me a fighter,
It’s your hand that can lead me to glory,
And our love’s an incredible story.

Chorus

III
In your touch I can find revelation,
With your kiss I can get resurrection,
With your words you can truly inspire
And your look slowly sets me on fire

Від краси до неволі - один тільки погляд,
Від зневіри до віри - один поцілунок,
Що здавалось далеким - з'явилося поряд,
Щоб доповнити спогадів дивний малюнок.
Щоб повірити в вічність, потрібно миттєво
Просуватися в часі, стрілою летіти,
І відкинути розпач, бо це не суттєво,
Головне - просто жити. З надією жити.
Головне - показати, що ти - не зупинка,
Кожен з нас - це дорога, це гра в незалежність,
І коли ми щасливі, хоча б на хвилинку
Поринаєм у Всесвіту дивну безмежність.
І вже дивляться зорі, примруживши очі,
На людські помилки і безглузді страждання,
Ці небесні вистави проходять щоночі,
То ж задумай, хутчіше задумай бажання!

Вір, що тебе не зламають.
Що миттєві спалахи натхнення перетворяться на сяйво слави.
Що слова, падаючи в душі людей, мов метеори, запалять їх.
Що за будь-яких умов світ залишатиметься новим і свіжим.
Що самотність не тотожня пустоті.
Вір, що ти попереду.
Що майбутнє – це проекція твоїх думок.
Що ти впливаєш на світ.
Що відволікти тебе від створення нових світів неможливо.
Що кожна частка знання стає матеріалом для цього будівництва.
Коли на тебе тисне буденність – дій!
Саме в ній знаходь ідеї.
Коли відстоюєш себе, ти стаєш чимось більшим, знищуючи перешкоди списом своєї волі, як святий Георгій вбив дракона.
Споглядаючи світ, не заплющуй очі.
На контрасті краси та потворності будуй свою неповторність.
Кожна деталь реальності безцінна.
Світ – твій!