Ласкава казка.

Зустрів тебе я раптом навесні,
Задумливу, збентежену й тендітну,
Яскраву наче сонце в далині,
Замріяну, ласкаву та привітну!

Кружляли біля тебе пташечки,
Зірки палали радістю мрійливо,
Поринув я неначе у казки
Тоді, коли побачив таке диво!

Зненацька я спитав твоє ім'я
І ти мені його прошепотіла,
"Моє ім'я ЛЮБОВ" відповіла
І шлях мій світом щастя освітила!

Захід сонця, темряви торкання,
Засинає наче цілий світ,
Маю в серці добрі сподівання,
Мріям надсилаючі привіт!

Ми з тобою трошки непритомні,
Навкруги нас холод та зима,
Нічь приходить тільки лише зовні,
Світ душі ніколи не згаса!

Радує очі далека зоря,
Ясного сонця ласкава краса,
Небо над морем прозоре й рясне
В світ наш Надію та Віру несе!

В нас всіх червоного кольору кров
Та сподівання на Мир та Любов!
Ми не померли, ми досі живі,
Воля в серцях до кінця, назавжди!

Замріяна весіння добра казка,
Діток грайливих всюди чути сміх,
В очах твоїх блакитних знову ласка,
Зірки палають в небі й тане сніг!

Дерева та кущі вже зеленіють
Та розквітають в полі квіточки,
У мирі та любові всі радіють,
Метелики кружляють навкруги!

Лунає всюди музика кохання,
У вікнах нашіх світло сяє знов,
В серцях блукають мрії й сподівання,
Пташки співають пісню про любов!