Научилась достойно жить
смело
С любовью
и каждое дело
Делать умело

Машину вожу мотоцикл
На баяне играю
имею свой цыкл
По утрам я хожу на зарядку
Чтоб здоровье моё
Было в порядке

Потом я иду на работу
С большою любовью с охотой
Деток своих провожаю
У школу у садик и знаю
что детки растут
им любви не хватает
Реально

Досконалості досягаю
За рахунок зрілості я знаю
Мені уже 75
Переоцінюю життя опять

Відчуваю в душі радість
І бадьорість відчуваю
Відступає з душі гадость
Смуток також відступає

Життя тече без перериву
Воно вічне
Лине безупину
Міняється в очах картина

А я калічна
З ним і я напевно вічна

Моя жизнь берёт начало
Как папа с мамою зачали
И вот уже 75 незаметно
пролетело
И я опять опять опять
Жить желание имею
И я
Радуюсь
как малое детя
много лет уже спустя

Ногу об ногу
Потру
Як проснуся
Я не лінуся

Хоча вже стара я
Дуже
бабуся
Вже мені 75
А жить любити
хочеться опять опять

Зарядка з ранку
не нашкодить
вона настрій в душі
гарний родить

Енергію виробляє
Сили бодрість добавляє

Без зарядки життя не уявляю

В жизни истина простая
Чтоб достичь душою Рая
Не ленись а повторяя
Движение и трудолюбие
И будет положение
Счастливое не блудие

Слаще мёда
Достойное
В Любой погоде
Что бушует у природе
Пристойное

Рай в тебе
вокруг тебя
Если ты живёшь любя

У даль мы летели
сквозь бури метели
А что мы хотели
Куда мы летели
За славой и за мечтой
За счастьем

За упокой
Путь один

Рождены
чтоб умереть
В иной мир с любовью улететь

Оставив тело
В Иной Мир
где птички
серенады пели

И душу
Счастьем согревали
Но я ещё там не бывала

А может просто забывала

Всё у жизни имеет дух
Он легче чем лебяжий пух
Но тяжесть от него большая
боль
и ужас тело проживая

Мчится к тризне на покой
Господи нас успокой

Этот путь то не простой
Только
Если не боюсь и не болит
Тело жизнь моё терпит
и молчит
не ноет
не говорит
Что ноша жизнь тяжелая
Что я невольное

И не посилам

А покорно
её носило

Беды все любовь косила
И счастье с радостью помочь старались
И все жизнью наслаждались

Жизнь летит ползёт шагает
Она как мы куда не знает
Строит планы исполняет
И любимой мне бывает
Она бурлит кипит течёт
Знает всё на перечот
Уроки нам преподаёт
Задачи ставит
И сама решает
Чувства душе оставляет
Наслаждается успехами
И своими щит и меч доспехами

защищайся нападай
Жару ты врагу поддай
А лучше врагов не иметь
Лучше брата пожалеть
И помочь ему прославиться и с бедою своей справиться

Летит время
а с ним жизнь
Такая вечность
Друзья кажись

Время время
ты куда летишь ?
Мою душу больно ранишь моё счастье забираешь

Меня в горе оставляешь
Мне же больно
ты же знаешь
но забываешь
Внимания на меня
не обращаешь
Улетаешь улетаешь
Душа страдает
и я тоже
мы и жизнь
одно и тоже

Мне платье любви подарили
одела
Прекрасно и мило
У даль мы летели

По жизни с любимым
Со мною счастливым
Душа моя пела

Любовь белым цветом
Как и хотела

И в счастье красивое незаметно влетела

Чувства сердечка
Нам наполняли
Что это пройдёт
Мы же не знали

Немочь и старость всё украдет
Немного осталось
До конца жизнь идёт

Несносная
Жалость
на нас нападёт

И это пройдёт

А мне чтоб родиться
Мои папа и мама
Решили взаимно
на время влюбиться
Совместно
Создали
Семью
И не знали
Что брата зачали

Потом и меня
Мама родная
любя родила

Я Рада
Что мир увидала
И чувства познала
Люблю услыхала
Люблю говорила
Счастливой по жизни
Жила и не ныла

Летит время неустанно
Я жить вовремени устану
Старость меня подстерегает
И енергия жизни угасает

Я знаю
Бог ти є
І не міняєш рішення своє

Твої накази
місія моя
Їх виконую
без прекословно
в житті я

А я радоваться устала
Я безразличной к жизни стала
Меня апатия напала
И я наверное пропала

я поспала отдохнула
И снова жить вперед шагнула
На все неуды махнула

люди є за мене кращі розумніші
Є і гірші
Вони інші
Золота я середина
Розвиваюсь беззупину
Досягаю верху дна
Отака я тут одна
І всі в єдиному екземплярі
Не повторні
В щасті пʼяні
Або горем болем вбиті
Злі бувають і сердиті
Немічні хоробрі
Жадні добрі

Відчуваю відчуваю що життя мене міняє
Молода була
Щаслива
я любила
меня любили

Добрее люди в то время были

А тепер немає сили
Шоркаю одна по хаті
Жду що прийде смерть пихата
Забере мене до Бога
На суд страшний
Мені не гоже

Господь строгий
до мене тоже

Чому серденько в мені занило
Яка змусила тебе причина

В моїх грудях гуркотіти
Сумувати
І радіти не хотіти

Давай причину
Ми знешкодим
І радіти серденьку поможем

Люди добрі
я щаслива
День за
Днем хороший лине

У Молдові проживаю
Себе радістю поливаю

Щастя дарить Кожин день
Душа співає радісних пісень

Як про війну я вмить згадаю
У депресію впадаю
Серце на кусочки розриваю

Прекрасный миг любви
Из будущего прилетел
Кружил кружил кружил
И мне у сердце сел

Вот она Любов какая
Сама нас выбирает
Когда в реальность залетит
И душа приятность ощутит

И Сладость жизни дня
Здесь только для меня
Каждый может ощутить
Если в сердце в душу
любовь залетит

Не зная боли
счастье ты не ощутишь
Будеш счастлив лишь тогда
когда боль в себе ты победишь

Щось пішло в житті не так
Ми втрачаєм в собі смак
Страх і біль нас полонили
Ми втрачаєм в собі сили
Радість душі покидає
Бо хвороба нападає
І життя людське міняє

То нехай як є
Нехай
так буде
Господь
Про людство не забуде
Все в руках
Його Господніх

Ця реальність
в при ісподні

Рай в Аду
Чі Ад в раю
Та Всеодно

Я тут живу

Не все бачу наяву

Духовність схована невидима для мене
І для нас
Та життя в великих перемінах повсякчас

Все таємне відкривається
Потоком з майбуття
Сюди вливається

Яка гарненька і весела
Лине слава на всі села
Розважає людські душі
І в собі так скуку душить

Люди горя море мають
Тому танцюють і співають
Ближніх себе розважають
Настрій гарний душам дарять

І Софія нам пісні співає
На концерти приглашає
Від душі нас розважає

Если ты
мой милый друг
скучаешь
Приходи ко мне на чай
Мы с тобой друг друга. Поразвлекаем
И полюбим невзначай

У любви нам сладко будет и душа все горести забудет

Приходи тебя прошу
Я тебя розтормошу

По єдиному закону всі живуть
Трудяться і хліб жують

Ночами сплять відпочивають
А днями трудяться гуляють
Ці закони не міняють

Ніч і день летять летять
Життя міняти вони хотять

Люди різними бувають
У цих законах проживають

Діток гарних народили
І життя людського роду знову повторили

Крихітки щасливих митів
Нами всі уже спожиті

Гора горя валом валить
Смерть усіх усіх завалить

Мами плакали страждали та на війну синочків виряджали
Всі загинули до одного
Хльобнули горя ого-го
Люди наче подуріли без страху в війні горіли
А за що не розуміли

Я собою восхіщаюсь
що до цього часу
життям хорошим наслаждаюсь

мені уже 75
А я закохана в життя опять

Я в життя своє
Влюбляюсь
В кожних днях
Собою восхіщаюсь
І не каюсь

Війна розруха
Та є мить
яка із щастячком
до нас
спішить

Ми ще будемо
Щасливо

у цьому світі
Люди
жить

життя вічне
Не кінчається

З нами і без нас
Помирає і рождається

Я посміхаюсь
знищую біду
Топчу ногами
її на ходу
І до Бога в руки йду

Блестят глаза
От слез и горя
В тумане кругом голова
Настигло нас большое горе
Жизнь всегда всегда права
Претензий я не предъявляю
Ведь Богу с высоты видней
Кому какую смерть послать я понимаю
В Бога много опасных дней

Плясать мы будем все как козы
и в дождь и в снег
и в лютые морозы
Танцы души согревают
Когда тепла в квартирах не бывает

Що це сталося тут з нами
Я досліджую життя часами
Зрозуміти не змогла
як себе зуміла від невзгод тут зберегла

Життя тече неначе річка
Передімноюй
життєва стрічка
І я пливу з планетою в обніму
Така весела і щаслива
У фотографа на знімку

Мир наш странствует в алмазе
Жизни звёзд

В чудной суете сует
В экстазе
Кто поймёт ?

Что нам силы
Любовь даёт

что каждого пришельца
она ждёт
неменуя нападёт
И счастье всем подарит

Любовью
жизнь нас
сюда Манит

Есть в этом мире ужас боль
они живут здесь
рядышком с тобой

Ты вступаешь у жестокий бой
И всёравно
Уйдешь у мир иной

Неизбежно
Так случается
Реальные законы исполняются

Вже мені 75
Стільки болі в моїм тілі
Накопилось після діла

Дуже тяжко працювала
З Вітєй хату будувала

Діток кучу наживала
Вітю і синочка поховала
В моїм тілі біль відбилась

А тепер я не згодилась
Як до смерті доповзти
Прийдеться мене нести

Сама в собі
в своїм страху
Живу
У днях
втомилась
Хууу
Шукаю щастя
хоть на мить
Щоб перервать
жорстоку нить
Нию мучуся страждаю

Хто допоможе
щастячко знайти
Не знаю
Шукати щастя вирушаю

Я в цьому світі
не одна
досягаю
життя дна
кругом мене
живуть люди
Посміхаються
повсюди

В мене в хаті діточок
Як у небі зірочок
Яка щаслива
Я матуся
За життя я не боюся

Життя щасливе закінчилось
Горе з Україною случилось
Розгорілася війна
Тепер муки
людям не до сна

Як про горе забуваю
все краще краще проживаю
Насолоджуюся красотою
милістю Господньою
і добротою
В щасті в радості купаюсь
Я щаслива
Я кохаюсь

У яєчку папи я жила
Як Сперматозоїдом була

У теплі у розкоші
У мами в матці
Імбоіончиком росла

Немовлям потім родилась
У дитя цікаве преобразилась

З задоволенням на світ дивилась

Вийшла заміж
діточок родила
На роботу у колгосп ходила
Бачила немало дива

Собі хату будувала
Життя щасливе смакувала
І у рай хотіла
Переробила я багато корисного діла

А куди я попаду у яку іще біду
Відповідь я ненайду

Тепер на пенсію живу
Кінця земного
У страху великім жду

Мені уже 75
Та я життя люблю опять
І не повернеться воно у вспять
все вперед кудись Зімною лине
У темну
невідому ще мені пучину
Навіщо народилась
Не відкрилася мені причина

Віршик хочу записать
І вже потім ляжу спать
З музою під боком
Вона зімною
З кожним кроком

Я обхожусь
Тим що маю
Від недостатку
не страждаю
Я радію
сонцю
дню бо життя
своє люблю

Народилась от і все
Смерть мене ввесь час пасе
Та Господь забрать не дозволяє
тому смерть не забирає
Щасливо жити дозволяє

Господь дарує гарні миті
Щоб змогла
щасливо жити

Шлях прослав мені хороший
Є достаток щастя гроші

Вдячна Господу своєму
І його люблю взаємно

Мені все в житті приємно
Мені все в житті життям дається
Та не завжди
любо жити удається

Бувають різні у нас миті
Мной вони не всі спожиті
я хороші вибираю
Бо пожить в раю бажаю

Господь
Великий наш
творець
земних любимих
йому овець

ой як раділи
мої очки
коли приходили деньочки
Повні радощів достатку
і було так мило сладко

Не хотілось відпускати
Бо у інших днях
Родились кати
Катували нас до смерті
А не хотілося померти
Та не минеться люди добрі
Просто ми такі хоробрі
Страху
Не відчуваємо
І з радістю щасливими
У даль життя
шагаємо

Мой смысл жизни
Моя жизнь
Моя любовь
семья и дети
Милее нет
ничо на свете

Быть здоровым восхищаться
И малым в жизни наслаждаться

Жизнь такая это счастье

противоречий
В жизни много

Всё сбалансировано
очень строго

Много мата
зла
Ненависти

Любви
и много
В жизни зависти
В чем захочешь
В том живи


Любовь уют
И есть Отчизна
И грань
измен и перемен
На ужас тризны

В которой горечь
с нежностью гуляют

В какое тело
вселятся
не знают

Снегом землю небо
с небес засыпает
Под снегом земля
в тишине
Засыпает

Не смогут уснуть
Только люди

Их ужасы боль
ночью будят

И мне
с вами
не очень то спится
Руками держу
Крепко отчизну

Одіну щастячко
в весільний день
Засяє сонечком
Пройде мігрень
Розвеселяться
Кругом люди
Вони сумними
В цей час не будуть
В такому світі
де війни
Кутюрма
Це для смертників тюрма
Живи радій поки вдається
Бо не усім
так жить дається

Не дратуй мене
не буди звіра
Поки спить
в любов я вірю
Коли зло
в мені проснеться
То ти получиш
Не минеться

Жизнь слоенная
На дне
Печаль и боль живут во мне
Я всплываю в мир иной
Что сияет счастьем
надомной
Любовью душу наполняет
и состояние моё меняет

Радость радость
И покой
Наполняют быт реальный мой

Я нарядная красивая
Радостна счастливая
Ну почему я наряжаюсь потому что себе нравлюсь свежая пахнючая
Улыбчива могучая
Чтобы люди любовались
И красотою наслаждались
Удивлялись восхищались
Подражали
И мир собою украшали

Сущие существа существуют
Они невидимые
Между собой бушуют
Вселяются у тело наше
Не по воле нашей

Бог це я
сама в собі
сама собі
Сама для себе
тому живу
Любуюся
як треба

Время вечное безсердечное
Жалит душу
Ядом зла
И ненависти огня

Это очень больно для меня

Прожила жизнь на износ
Везде. совала я свой нос
Интерес всё время рос

Неизбежно постарела

Любовью душу
свою грела
И жизнь сама в себе
терпела

Белая я поседела

Меня печаль в Нутри заела

Перетерпеть мне всё прийдётся

В реальности жизнь не даётся
С чувствами любви
И наслаждения

Нет такого во мне умения

Надо наново учиться
Чтоб жить красиво
Надо в жизнь прекрасную
по настоящему влюбиться
А влюбиться мы не сможем если зло в душе
не
пере можно

Якщо не страшно і не болить
Як же хочеться тоді пожить
Та буває біль велика
як у жінки так і в чоловіка
Пропада бажання жити
Тоді не знаю що робити
І не знаю де себе подіти
Думки до мене прилітають
Вони мене бува карають
Смутком душу заїдають

Домовына
Дом для вынных
И с рождения
В тот дом идём
смерти нет есть трансформация
И жизнь вечная
Красавица
испытать прочувствовать прийдётся как наше тело
с душою с разумом с любовью растается

До и после
Делю я жизнь
Вовсе не весело
Было кажись
Тяжелый труд перетерпела
И до старости дожить сумела
Боль и ужасы меня сопровождали
Проблемы впереди иные ожидали
Какая
Долька жизни по душе
А та что я с любовью
С милым жила в шалаше
На старость я испытываю боль
Она по жизни живёт сомной
И одиночество
Упаддок сил
И мир уже таков не мил

Простір і час
родили Бога для нас

А хто простір родив ???
В ньому
Багато родилося див

І повсякчас
То плачу то скачу

Ну чого я плачу
Світа білого не бачу
Я нещасна
що це значить
Я самотня
Я сумую
І як жити
На ходу
мудрую
Лечу кочуся
чі шагаю
яка різниця
Господа благаю
Нехай ще щастячко присниться
Життя це сон
Це сонце
Заглядає
З ранку у віконце
Любовью душу зігріває
Миліше в житті не буває

Мы родились
Не
По воле своей
Но не сдались

Живём не считаясь
И ночью и днём
Скорбим и страдаем
и чуда все ждём

А чудо
Вместе с нами
уже родилось
То что для жизни
Мы главная ось
Предсказанье сбылось

Вокруг всё
вращается
И Вся суета
Богатство несметное и нищета
Не меняется
И вечная жизнь всё равно продолжается

Мысли сами ко мне плывут они во мне любя живут
Развлекают у беде
И везде

Я себя семью лелею
Я соседей
как родных жалею
Выжить им я помогаю
От волнений споров их
оберегаю
Мы живём с любовью к жизни
К своей матушке Отчизне
Трудом успехи добываем
Одетые обутые не голодаем

Чудо сталося Зімною
Я зустрілася Господь з тобою
У тілі Віри
Де живуть
ще поряд звірі
І тіла жують
І скотина і тварина
І різна Господи
чертовщина

Добро і зло
Ненависть і любов
Тіла міняються
вони повторюються
Знов і знов
в людей вселяються

А де я тоді була
Коли до тебе Боже йшла

Себе я й досі не знайшла

Була у пʼятках
У душі живу
у серці в тілі
на яву
На плаву себе держу
Себе від болі бережу
І дрожу
та всеодно в страху собою дорожу

Задоволення де брати
Ну не можу я на війну уваги не звертати
Бо скоро нас така біда застане
І війна усіх дістане
Згоримо всі на планеті
І дорослі звірі дєті

Не вистачає у нас глузду
І ума
Зберегти планету

Тож усім дарма

Згинемо усі в. ту мить
Що до нас з погибілью біжить
Помирати
так не хочеться
Аж в душі
Страхи тріпочуться

Що робити
як узнати
Як невидимі субʼєкти зможуть з нами проживати
Можуть з нами можуть в нас можуть точно і без нас

Життя має такий шанс
Тут дух духа прошибає
Хто з людей цю тему знає
Та ніхто
лише оті
що живуть у самоті

Життя наше
просто чудо
Лине лине з Ніоткуда
У нікуди через нас
Є реальності запас
Де діє воля і її власть

Сказочный мир сказочный день
Сказочная жизнь без потерь

Но неизбежны потери
Я верю что Господу Богу
еда наши потери
Дух духом питается
И живым без духа
тело не останется

В теле Дух созревает
и тело на век оставляет
К Господу Богу
На пир улетает
А кто это знает
Как по правде бывает ?

путей много
и вслепую
выбираем
мы свой путь
и не зная
куда пути нас заведут

О прекрасном лишь мечтаем

Да я такая
И мне жить З собой
я знаю
Неизбежно здесь прийдётся
И влияние среды
не обойдётся
Взаимодействие и связь Среды обитания и моё влияние
На жизнь свою

Выбор делаю и знаю что ничего о выборе не знаю
Чем закончится мой выбор
Какие чувства мне подарит
Какие труднощи проблемы меня в плен на пути возьмут
В какой омут попадут
те все люди
что пути себе выбирают
И себя корят и упрекают

Они точностей не знают
Что они себе найдут
И как пройти тяжёлый жизненный путь им их навыки помогут
И их знания
Друзья
Манипулировать собой нельзя
Надо знать что лень наркотики табак и водка
В больших дозах
Очень колки
Избегать мы должны это

И нормировать ответы
Когда я чем то загораюсь
Я не ленюсь а с любовью из проблемами общаюсь
И в силу знань
умения
Задачки я решаю и
Живу любя я дальше
Новый вызов принимаю и выбираю способы решения
И преобретаю знания умения
И
Опыт накапливаю
Для исполнения желаний

В этот милый день чудесный
Появился Павел интересный
Он меня в себя влюбил
Был прекрасен очень мил
Я не знала как мне быть
Я позволила себе его любить
Как сына как человека
Была счастлива
В прошедшем веке
Но случилось отрешение
Любовь ушла моя в забвение
Душа печалилась освобождалась
И спокойствием наполнялась
Но любовь сомной осталась
Теплом своим сердечко согревала
Когда прошедшие мгновенья вспоминала

Все що з тобою відбувається
життям розкішним називається
Невловима щаслива мить
крізь твою душу пролетить
І залишить почуття
Ним ти украсиш своє життя

Бережи себе від зла
З ним ти обернешся в козла
Одержимого ненавистю та лютою і злою завистю