Герою, привіт
Я пишу із-під мирного неба.
В нас тут тихенько,
Але не спокійно в душі.
Як ти там хлопче?
Я знаю, що тобі треба:
Мами обійми,
Теплий та затишний дім.
Повернулася доля
Та змінилося все у Вкраїні.
По стежці вузенькій
Не бігають вже діточки.
Їздять тепер там озброєні
Матерів сини,
А ті матері моляться
За них тремтячи
,,Боже спаси ти від вражої кулі
дитину, не прожила ж вона ще
своїх віків. Ще ж йому жити,
на світі цьому вік служити,
обороняти родину та рідний
свій дім. Господи, прошу
закінчи все це кляте пекло,
щоб сльоза упала, і все в Україні
мовчить… І через хвилину
постукало в двері гучненько
я відчиняю а на порозі мій син…’’

Життя - коротке, але ж змістне слово
Та не тільки словесно коротке воно.
У кожного доля своя, неповторна
І має триматися тільки свого.
Не лізти у інше життя й заважати,
Проблеми свої залишай при собі.
І долю чужу ти не дай поламати
Бо все, що ти робиш вернеться тобі.
У когось життя буяне й іскриться
А в кого немов зупинилося в мить.
Хтось зараз щасливий, радіє й сміється
А хто плаче гірко бо серце болить.
Болить теє серце не від старості літ
А від того, що ранило душу
Два слова простих, немов птаха політ
Все ніби звичайно,та звикнути мушу.
Ми маєм зробити усе за життя
І не відкладати на потім.
Бо хтозна чи буде у нас майбуття
Чи будем тоді ми в турботі.
Усе за життя зробити не просто
Та все ж таки не забувай!
Робота, кар’єра для фінансового зросту
Цьому ти скажи,,Почекай!’’
Бо найважливіше на цілому світі
Мати щасливу сім’ю
Адже без грошей можливо прожити
А без любові ні дню.