Папороть

Не знати цих днів і не бачити їх,

Не чути, не вірити більше нікому.

Триматись за вітер, шукаючи гнів,

Який допоможе зробити знайомим

Це небо та юність його чарівну...

Коли зупиняється час, зрозуміло.

Зриваючи з неба хоч зірку одну,

Тримати у серці проекцію тіла.

І в кожній споруді шукати вогню,

І в кожній провині знайти однозначність,

І вірити, вірити в єдність свою,

І бачити Землю. По-справжньому бачить.

© Марина Чиянова

20.06.2018